Перший досвід виконання лапароскопічної резекції шлунку за методикою Більрот-ІІ з модифікацією Гофмейстера-Фінстерера
©Галей М.М., Бабін І.О., Марчук І.П.
КЗ ‘Волинська обласна клінічна лікарня’
Мета роботи: вказати можливість використання малоінвазивних технологій в абдомінальній хірургії
Рак шлунку є доволі поширеною онкологічною патологією серед дорослого населення. Кожне п’яте вперше діагностоване онкологічне захворювання є раком шлунку, що спричиняє кожну третю смерть від онкологічного захворювання. Рак шлунку виявляється у доволі широкого кола людей, від 0.3% у європейських країнах, до 1,7% у США. Передумовами до виникнення раку шлунку слугують запальні захворювання, хронічні інфекції, подразнююча їжа/напої, куріння, великі дози, чи тривалий курс інгібіторів протонної помпи. Провідну роль в етіології займає Helicobacter pylori, до 60% усіх хворих на рак шлунку. Поліпоз шлунку може бути наслідком інфекції, гіперпластичні поліпи можуть перероджуватись у злоякісні, хоча ймовірність цього невелика. Надаємо клінічний випадок спостереження і лікування хворого з поліпозом шлунку, якому було вирішено виконати резекцію шлунку через високий ризик.
Опис клінічного випадку
Хворий Ц. 65 років, знаходився на стаціонарному лікування у відділенні інвазивних методів діагностики та лікування Волинської обласної клінічної лікарні з 13.02.2019р. по 21.02.2019р. при поступленні висував скарги на слабкість, печію, болі в правому підребер’ї та епігастрії. 26.12.2018р. поступив у Нововолинську ЦМЛ у хірургічне відділення через подібні скарги. Було встановлено при обстеженні в умовах НЦМЛ встановлено клінічний діагноз – хронічний калькульозний холецистит, стадія загострення. Проведено консервативне лікування. Хворого скеровано до ВІМДЛ для подальшого уточнення діагнозу, вирішення тактики лікування. При поступленні – стан пацієнта середньої важкості, дихання везикулярне, у всіх відділах, ЧДР-15/хв, серцева діяльність ритмічна, пульс 64уд/хв, ЧСС – 64/хв, АТ 130/70 мм.рт.ст., живіт м’який, чутливий у правому підребер’ї, з піком болючості у точці Кера, епігастрії. Периферичних набряків не виявлено. При обстеженні: ЕКГ – ритм синусовий, ЧСС 69/хв. При обстеженні хворого в умовах ВОКЛ на УЗД ОЧП було виявлено велику кількість гіперехогенних включень 5-7мм. в діаметрі, потовщення стінок більше 3 мм, при ФГДС – у верхній третині тіла шлунку з боку передньої стінки, в тілі шлунку з боку великої кривизни та передньої стінки гіперпластичні розростання слизової до 20-30 мм в діаметрі. Взято біоптат. Результати гістологічного аналізу: поліпоз шлунку з важкою дисплазією епітелію в проліферуючих аденоматозних поліпах. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі та біохімічний аналіз крові без патологічних змін. Коагулограма: ПІ 100%, МНВ 1.0од., Фібриноген 3.78 г/л., гр.крові А(ІІ), Rh+.
Діагноз: Поліпоз шлунку. Хронічний калькульозний холецистит.
Виконано операційне лікування.
Протокол операції:
Після хірургічної обробки операційного поля виконано доступ по Хассену. Створено пневмоперитонеум 14 мм.рт.ст., введено лапароскоп та маніпулятори. При лапароскопії: тонкий та товстий кишківник візуально незмінені, печінка візуально незмінена. Виділено жовчевий міхур, виділено міхуровий протік і артерію, кліповано та пересічено. Холецистектомія від шийки. Шлунок мобілізовано по великій кривизні, шлунково-ободову зв’язку, шлунково-селезінкову, шлунково-діафрагмальну. У сальниковій сумці випіт відсутній, підшлункова залоза візуально незмінена. По малій кривизні розсічено шлунково-печінкову зв’язку. Під воротарем накладено степлерний шов на ДПК за допомогою EndoGIA. В операційну запрошено головного хірурга області , Бабіна І.О., хірурга-ендоскопіста Гаврилюка Р.П., для інтраопераційного уточнення висоти резекції. Виконано резекцію 2/3 шлунку за допомогою степлерного шову зі сторони малої кривизни. Тонку кишку проведено через вікно у великому чепці. Накладено анастомоз за Гофмейстером-Фінстерером. Виконано верхню серединну лапаротомію. Резекований шлунок виведено в рану вилучено з черевної порожнини. Простір під анастомозом дреновано двома гумовими трубка через контрапертуру у лівому підребер’ї, ложе жовчевого міхура дреновано ПВХ-трубкою через порт. Контроль на гемостаз – сухо. Пошарові шви на рану.
На першу добу після операції відійшли гази, пацієнт самостійно підвівся з ліжка, переведений на ентеральне харчування. Післяопераційний період без ускладнень, суб’єктивно пацієт відзначає значне покращення самопочуття. Клініко-лабараторно без патологічних змін. На 8-му добу після поступлення хворий виписаний зі стаціонару з рекомендаціями по дієті і повторним оглядом через 4 тижні.
Мал 1 – ренген-контрастне дослідження, 2- накладання степлерного шва
Висновки
Лапароскопічні технології допомагають швидко і максимально комфортно для пацієнта виконувати навіть складні операційні втручання. Поєднання таких технологій як лапароскопія та ендоскопія дозволяють в режимі реального часу, прямо в операційній, корегувати хід операції, для досягнення ефективного операційного лікування з максимальним збереженням здорових тканини пацієнта.
Список використаної літератури
1. В. С. Савельев, Н. А. Кузнецов. Хирургические болезни. Том 1. Москва. 2006 г. (рос.)
2. М. И. Кузин, Н. М. Кузин, О. С. Шкроб и др.; под редакцией М. И. Кузина. Хирургические болезни. М.: Медицина, 2002. — 784 с.: ил. — ISBN 5-225-00920-4 (рос.)
3. Хирургические болезни: учебник / под редакцией А. Ф. Черноусова. М.: ГЭОТАР-МЕДИА, 2010. — 664 с.: ил. + CD — ISBN 978-5-9704-1278-7 (рос.)
4. С. С. Харнас, В. В. Левкин, Г. Х. Мусаев. Рак желудка: клиника, диагностика, лечение (рос.)
5. Курс лекций по патологической анатомии. Частный курс. Часть II, книги 1,2. / Под ред. академика РАН и РАМН, профессора М. А. Пальцева — М.: ООО "Издательский дом «Русский врач», 2003. — 210 с. (рос.)
