Валентина ПИЛИПЧУК (Володимир-Волинський)
- Почав турбувати біль під правим ребром, гіркота в роті й у шлункові. І за порадою знайомих я звернулася сюди до Миколи Михайловича Галея.
- Що він Вам сказав, коли прийшли, як Вас прийняли?
- Дуже добре прийняли. Персонал дуже доброзичливий, ввічливий, лікар від Бога.
- Вам сказали, що треба оперуватися?
- Так, мені одразу сказали, що треба оперуватися. Хвилювалася дуже.
- Що саме хвилювало Вас?
- Я перший раз оперуюся – і хвилювалася.
- Чули щось взагалі про операцію. Яке було уявлення про операцію?
- Чула...
- Що чули?
- Теж боялася наркозу.
- А чого саме наркозу боялися?
- Боялася, щоби прокинутися нормально. А так усе минуло добре, я дуже швидко отямилася, і наступного дня стала на ноги. Сьогодні третій день, а завтра виписують додому.
- Ви мали дві операції водночас. Розкажіть трошечки, що це за операції.
- Перша операція була на жовчному міхурі, а друга – кіста стравоходу.
- Як почуваєтеся після операції, коли стали на ноги, коли почали харчуватися?
- Стала на ноги наступного дня, уже сіла, а потім ходила. І увечері я вже почала харчуватися.
- Довго готували Вас до операції?
- Два дні.
- Ви самі могли повірити, що менше тижня?..
- Ні, ні не могла. Я не думала, що так швидко після операції можна стати на ноги. Дуже вдячна лікареві Миколі Михайловичу і всьому персоналу.



