Безпека та ефективність симультанних лапароскопічних втручань при лікуванні жовчекам’яної хвороби та сполученої хірургічної патології органів черевної порожнини

© Дзюбановський І.Я., Галей М.М., Гащишин П.А., Марчук І.П.

ДВНЗ 'Тернопільський державний медичний університет імені І.Я. Горбачевського МОЗ України'

КЗ 'Волинська обласна клінічна лікарня'

Мета роботи: дослідити вплив симультанних лапароскопічних операцій на фізичний стан післяопераційного хворого

Матеріали і методи: використано статистичні дані про лікування 411 хворих з ЖКХ та супутньою хірургічною патологією. Для оцінки використовували чіткі числові показники: тривалість операції, об’єм крововтрати, рівень глікемії, рівень кортизолу та альдостерону, сатурація кисню крові, рівень гемоглобіну, креатиніну. Оцінювали за допомогою шкал Lee та ARISCAT. Отримані результати вносились до бази даних  Microsoft Office Excel 2010, опис кількісних признаків, на основі критерію Шапіро-Уілка, з визначенням середнього арифметинчного (М) і стандартного відхилення (S). Для порівняння груп використовувались критерії Мана-Уітні, а бо U-критерій. При широкому порівняння використовувався метод ANOVA. Критичний рівень значущості р у всіх розрахунках визначено як 0,05.

Результати досліджень та їх обговорення: При обробці даних в першу чергу було виявлено збільшення часу операційного втручання. Загалом середній час операції в першій групі складає 42±6 хв., а в другій 51±9 хв. Контроль насичення вуглеводами хворих у достатній мірі допоміг запобігти суб’єктивному дискомфорту, а рівень глікемії лабараторно не відрізнявся і не потребував корекції інсуліном. За критерій розвитку артеріальної гіпотензії було прийнято зниження середнього артеріального тиску на 30% від початкового, або нижче 80 мм.рт.ст. у систолічній фазі, чи девіацією сегменту ST на ЕКГ.

Постановка проблеми і аналіз останніх досліджень та публікацій

   Жовчекам’яна хвороба (ЖКХ) вражає до 30% дорослих у різних частинах світу. Статистика свідчить, що до 20% хворих у США мають вже діагностовану ЖКХ, ще 1-3% діагностують нові випадки щорічно, до 500 000 хворих отримують ускладнення ЖКХ, що стає причиною до 10 000 смертей, з яких до 7 000 це прямі ускладнення гострого холециститу і холедохолітіазу, такі як гострий панкреатит. До 30 % з цих смертей через ускладнення хронічної жовчекам’яної хвороби, як рак жовчевого міхура чи загальної жовчевої протоки. В Європі епідеміологія подібна, з щорічною ранньою діагностикою 1.39 хворих на 100 000 обстежених. Жінки хворіють в 3 рази частіше. Після 55 років до 68.6% жінок  і до 22.4% чоловіків мають конкременти жовчевого міхура. Широка поширеність і небезпечні ускладнення роблять дослідження по лікуванню цієї патології актуальними. Малоінвазивні методи, сучасні техніки і протоколи ERAS роблять хірургічне операційне лікування не лише безпечним і легким для хворого, а й пріоритетним, над консервативною курацією пацієнта [1].

     Часто ЖКХ комбінована з іншою хірургічною патологією (до 22% хворих на ЖКХ). У 74% випадків ця патологія в межах черевної порожнини, 10-15% з них страждають на холедохолітіаз у поєднанні із холецистолітіазом [1]. Тому в останні роки із розвитком лапароскопічної технології суттєво розвинулись техніки симультанного операційного лікування.

     Під час операції організм отримує серйозний травматичний та ноцицептивний стрес, через що виділяється велика кількість медіаторі запалення, основним з яких для розвитку стрес-відповіді є ІЛ-6. У відповідь на це викидається значна кількість стрес-гормонів, як то АКТГ, альдостерон, кортизол, глюкагон, адреналін. Це допомагає організму стійко переносити зовнішні втручання та гарантувати йому видужання. Спочатку компенсаторний механізм, зі збільшенням тривалості операції набирає патологічного, деструктивного характеру й провокує основні метаболічні, нейроендокринні і запальні зміни, що призводять до післяопераційної дисфункції органів і системи (Desborough J.P., 2000) , і є основною причиною післяопераційної летальності (Овечкин A.M., 2008; Schricker T., et al., 2007). Корекція цих показників і зменшення травматизації і часу операції знижує рівень хірургічної стрес-відповіді і допомагає запобігти ускладненням при одночасному пришвидшенні видужання (Kehlet H. 2006).

Мета роботи

     Кількісно визначити та оцінити вплив на організм пацієнта симультанних лапароскопічних оперецій, оцінити ризик для здоров’я пацієнта таких операцій. Відповідно до отриманих результатів визначити доцільність використання технології симультанних операцій для лікування хворих на жовчекам’яну хворобу та супутню хірургічну патологію.

Матеріали і методи

     На базі Волинської обласної клінічної лікарні, у відділенні  інвазивних методів діагностики та лікування (ВОКЛ ВІМДЛ) було виконано 411 симультанних лапароскопічних операційних втручань для лікування ЖКХ та супутньої хірургічної патології органів черевної порожнини. В усіх випадках хворим виконувалась лапароскопічна холецистектомія. Доступ виконувався згідно розроблених на базі Волинської обласної клінічної лікарні, у відділенні  інвазивних методів діагностики та лікування, рекомендації по встановленню портів і ергономіки операції.

Табл.1 Характер симультанних лапароскопічних операційних втручань

В основну масу хворих складали жінки, віком 45-60 років, з операційним ризиком по ASA 2 і 1-ю супутньою патологією.

Табл.2 Характер операційних втручань за віком і статтю

Табл.3 Ризик операційних втручань

	Ризик операційних втручань
Ступінь	Кількість	Відсоток
1	9	2,2
2	Comment () Post a comment Name * Email * Message Search Find desirable easy Categories Appeal to users News About the disease Operations Research activities International cooperation Публікації у ЗМІ Виступи. Коментарі. Участь у проєктах Нагороди, відзнаки, сертифікати Власні розробки Popular articles Демонстрація хірургічних методик від британських колег!! 27 september 2023 Лапароскопічне відділення ВОКЛ. Історія. Можливості 11 june 2019 Перший досвід виконання лапароскопічної резекції шлунку за методикою Більрот-ІІ з модифікацією Гофмейстера-Фінстерера!! 27 august 2019 ЯК ПІДГОТУВАТИСЯ ДО ОПЕРАЦІЇ Кілька порад!! 30 october 2025